Психічне здоров´я

Визначення терміну «здоров'я»
Критерії здоров'я
Характерні особливості здорової людини за Ж. Годфруа.
Модель здорової особистості у визначенні Гордона Олпорта.
Заключення.

Визначення терміну "Психічне здоров'я"

Здоров'я, як це визначено Всесвітньою організацією охорони здоров'я (World Health Organization, WHO), є станом повного

фізичного,
психічного
соціального благополуччя,

а не лише відсутністю хвороби або недуги. Здоров'я може бути визначено як здатність адаптуватися та керувати фізичними, психічними та соціальними проблемами протягом усього життя.

Виходячи з цього визначення, можно зробити висновок: здорових людей не існує. Принаймі, серед моїх знайомих відсутні люди, котрі перебувають у стані повного фізичного, психічного та соціального благополуччя.

«Здоров’я – це динамічна рівновага організму з навколишнім середовищем, коли всі закладені в біологічній та соціальній сутності людини фізичні, духовні та інші здібності виявляються найповніше і найгармонійніше, всі життєво важливі підсистеми людського організму функціонують з максимально можливою інтенсивністю, а загальне поєднання підтримується на рівні, оптимальному для збереження цілісності організму, його працездатності, а також швидкої адаптації до природного й соціального середовища, що безперервно змінюється». (В.Венедиктов)

Критерії здоров’я на різних рівнях особистості

На біологічному рівні

Біологічне - як стан, при якому кожна клітинка і кожний орган функціонують на повну потужність і перебувають в ідеальній гармонії з усім тілом. (П.Ахмед)

Психологічному рівні

Психічне здоров’я - це стан душевного благополуччя, який характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів, що забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки і діяльності. (Бойчук Ю.Д.)

Соціальному

Соціальне здоров’я – це функціонування особистості як повноправного члена суспільства, її безконфліктна взаємодія з навколишнім світом, доброзичливі взаємини в колективі, у сім’ї, в суспільстві. (Г. Апанасенко)

Духовному

Духовне здоров’я – є стеблом і серцевиною квітки, яку ми використовуємо для ілюстрування всіх видів нашого здоров’я. (Бойчук Ю.Д.)

Характерні особливості здорової людини за Ж. Годфруа.

Із визначення Ж. Годфруа можна виокремити такі особливості урівноваженої здорової людини:

- У сексуальному й емоційному плані урівноважений індивід здатний установлювати гармонійні інтимні відносини з іншими людьми; піклуючись про себе, не забуває піклуватися про інших.

- В інтелектуальному плані врівноваженим може вважатися той, хто володіє гарними розумовими здібностями, що дають йому змогу мислити і діяти продуктивно; хто завжди шукає та знаходить вихід із важких ситуацій; швидко переходить від думок і слів до справи; прагне домогтися поставленої мети в розумний термін; не позбавлений уяви та любить шукати нетрадиційні варіанти вирішення проблеми.

- У моральному плані врівноважена людина має почуття справедливості; схильна більше покладатися на свої судження, ніж на авторитети; завжди готова визнати свої помилки, не виставляючи їх, однак, напоказ.

- У соціальному плані врівноважена людина, як правило, здатна встановлювати стосунки з іншими. Вона не розраховує своєї реакції заздалегідь, і ця безпосередність дає їй змогу легко спілкуватись як із тими, хто стоїть вище за соціальним статусом, так і з тими, хто стоїть нижче.

- В особистісному плані врівноважена людина – це оптиміст, добродушна і життєрадісна особистість, яка любить життя та відповідає на його вимоги, здатна брати на себе відповідальність, зріла, тверезо мисляча, досить стійка в емоційному плані, що віддає перевагу досягати бажаного власними зусиллями, а не скаргами або маніпуляціями. Така людина з достатньою повагою ставиться до самої себе, але зберігає при цьому почуття гумору, що дозволяє їй сприймати власну персону не занадто серйозно.

Модель здорової особистості у визначенні Гордона Олпорта.

Гордон Олпорт (1897–1967) запропонував гуманістичну ідею здорової особистості. Аналіз життєвого і професійного шляху Г. Олпорта дає підстави виділити основні його наукові позиції в психології:

найбільш впливовий прихильник диспозиційного напряму та поєднання гуманістичних й індивідуальних підходів у вивченні людської поведінки;
автор теорії рис особистості; виділяє ядро особистості (пропріум) та основні аспекти його функціонування від дитинства до зрілості;
розробляє теорію функціональної автономії;
довготривало працює над створенням адекватного опису здорової особистості.

Основні положення, розроблені Г. Олпортом, складають основу гуманістичної ідеї здорової особистості. Як кожен персонолог, Г. Олпорт значну, але більш прискіпливу увагу присвятив розгляду поняття особистості, описавши і класифікувавши понад п’ятидесят різноманітних визначень. Це дало змогу досліднику виявити методологічну помилку сучасної йому психології: на його думку, майже відсутні визначення здорової особистості, а теорії особистості будуються на вивченні, як правило, нездорових або незрілих особистостей. Невід’ємною частиною Олпортовської моделі здорової особистості є критерії психологічної зрілості. Їх виділяють шість:

Широкі межі «Я», активна участь у трудових, сімейних та соціальних взаєминах;
Здатність до теплих, сердечних соціальних контактів (дружної інтимності та співчуття);
Емоційна стійкість і самоприйняття;
Реалістичне сприймання людей, об’єктів, ситуацій, вибудовування реальних цілей, досвід та рівень домагань;
Здатність до самопізнання і наявність почуття гумору (самооб’єктивність – чітке уявлення про свої сильні та слабкі сторони);
Цілісна життєва філософія (домінуюча ціннісна орієнтація, яка складає об’єднуючу основу життя) .

Відповідно до аналізу праць автора, можна зробити висновок про те, що Г. Олпорт бачив особистісний ріст як безперервний процес становлення, який триває протягом життя і визначається пріоритетними цілями. Порівнюючи системи цінностей у різних індивідуумів, він виділяє головні й залежно від них описує типологію ціннісних орієнтацій і, відповідно, типологію людей:

теоретична (пошук істини);
економічна (пошук вигоди, практичності);
естетична (інтерес до форми та гармонії);
соціальна (потреба в любові людей і до людей);
політична (прагнення до влади);
релігійна (пізнання єдності світу та пошук сенсу життя).

У працях видатного вченого часто використовуються поняття “здорова особистість” і “зріла особистість”. Вони вживаються як тотожні. Створюючи психологічний портрет зрілої особистості, Г. Олпорт підкреслює якісну відмінність між зрілою та незрілою, або невротичною, особистістю. Характеристики здорової особистості:

функціонально автономна;
мотивована усвідомленими процесами;
має сформоване ядро особистості (пропріум).

Пропріум розглядається ним як позитивна, творча розвиваюча властивість людської природи. Ця якість має усвідомлюватись як центральна і найбільш важлива. Її розвиток від дитинства до зрілості проходить сім різних аспектів, так званих пропріативних функцій:

Відчуття власного тіла як тілесної основи самосвідомості.
Відчуття самоідентичності.
Почуття самоповаги, яке базується на усвідомленні успішності, досягненні різних цілей.
Розширення самості за рахунок усвідомлення зовнішніх об’єктів як моїх або пов’язаних зі мною.
Образ себе, здатність уявляти себе і думати про себе.
Раціональне керування самим собою.
Пропріативне прагнення, яке виражається в постановці й досягненні перспективних цілей та в процесі самовдосконалення.

Перші три функції проявляються в перші три роки життя людини; четверта і п’ята – у віці від чотирьох до шести років; для періоду 6–12 років характерна здатність раціонально вирішувати життєві проблеми; після 12 років формується пропріативне прагнення. Усі вищеназвані аспекти синтезуються в єдине ціле і виступають суб’єктивною стороною ―Я.

На думку Г. Олпорта, є ще одна функція – пізнання самого себе. Завдяки цій силі і формується унікальність людського життя. Виділені Г. Олпортом аспекти самості відіграють велику роль у формуванні здоров’я, особистісної зрілості. Дехто з дослідників вважає їх основною умовою здорового розвитку. Таким чином, аналіз моделі здорової особистості у світлі теорій Г. Олпорта, дає змогу зробити висновок про те, що здоров’я ототожнюється з особистісною зрілістю, яка набувається в процесі особистісного росту і передбачає формування пропріативного ядра, цілісної філософії життя та цілеспрямованості. І хоча Г. Олпортом не запропоновані конкретні механізми здорового розвитку, за що його теорія піддається критиці, усе-таки спроба сформувати наукове уявлення про здоровий індивідуум й описати процес вільного природного саморозкриття особистості, заслуговує великої уваги сучасників, заражає пафосом переосмислення проблеми здоров’я і патології.

Науковці сьогодення не втрачають інтерес до питань психічного здоров’я, соціальних детермінант здоров’я, тілесної самосвідомості та особистості тощо. Це складне і водночас цікаве питання, предметом якого є вивчення «внутрішнього космосу» людини та допомоги людині знайти себе у цьому світі.

Психічне здоров´я – що це?