Нав'язливі стани: види, причини, лікування

Зміст:

1. Нав'язливі стани
2. Види
3. Причини
4. Неврози (ДКР)
5. Судинні, органічні, інфекційні патології головного мозку
6. Біполярний розлад
7. Епілепсія
8. Шизофренія
9. Психопатії
10. Діагностика
11. Лікування: DetoxPlus.

Нав'язливі стани — це нав'язливі думки, дії та страхи, що виникають всупереч нашому бажанню. Людина, в більшості випадків, критично до них ставиться, усвідомлює їхню абсурдність та болючість, але позбутися не може. Нав'язливості не вважаються безумовною ознакою хвороби, нерідко розцінюються як звички. Проте можуть супроводжувати деякі психічні розлади та суттєво ускладнювати людині життя. Тому вимагають втручання психіатра та психотерапевта.

Розберемося які бувають нав'язливості, і в яких випадках безневинна звичка може бути приводом для звернення до лікаря.

Ознаки нав'язливих станів

У деяких випадках нав'язливості вважаються варіантом норми. Занепокоєння про те, чи добре зачинені двері, чи вимкнена плита, побоювання серйозно захворіти, цілком природні. З упередженістю майже кожен знайде у себе ознаки нав'язливого неврозу. Уникнення наступати на люк, нелюбов до числа «13», прагнення до симетрії, страх заразиться, та інше.

Однак нав'язливі думки та дії вважаються нормальними доти, доки не заважають людині повноцінно жити. Визначити, що це ознака психічного розладу, або просто особливість поведінки може лише лікар психіатр.

Ознаки нав'язливого стану:

• Думки, спогади, страхи, сумніви, потяги, дії, виникаючі у людини мимоволі, постійно, всупереч її бажанню.
• Є критика (в більшості випадків): розуміння їх болісності, неправильності та абсурдності.
• Безуспішні спроби самостійного позбутися від них.

Види нав'язливих станів

Залежно від сфери виникнення виділяють 3 групи нав'язливих станів:

Обсесії - патології розумового процесу

Нав'язливі думки. Це образи або спонукання, що вторгаються мимоволі постійно у нашу свідомість. Патологічні мудрування, «розумова жуйка» Непродуктивні, безглузді, нескінченні міркування про все, та ні про що. Спроби позбутися їх викликають тривогу і приносять сильний емоційний дискомфорт.

Нав'язливий рахунок (арифмоманія). Потреба рахувати предмети, що трапляються на очі: стовпи, людей, вагітних жінок, машин певного кольору, ін.

Контрастні нав'язливості. Набридливі «неналежні» думки, за змістом несумісні з моральними установами людини (його переконанням, вірі). Яких неможливо позбутися. Що засмучують та викликають душевні муки.

Нав'язливі сумніви. Невпевненість у закінченості та правильності виконаної дії. Якщо ії можна перевірити, це робиться до виснаження. Багаторазове (більше 2-х разів) повернення до дверей, смикання їх за ручку, з метою перевірити, чи закрита вона.

Нав'язливі спогади. Набридливі думки про минулі події, що насправді відбулися. Нейтральні чи емоційно стомлюючі.

Нав'язливі потяги. Нездорове бажання до здійснення жорстокого або небезпечного вчинку, що супроводжується почуттям сильного страху, жахіття та душевного сум'яття. І неможливістю його позбутися. Бажання кинутися під поїзд, штовхнути під нього близького, навіть вбити. Людина при цьому побоюється, що нав'язлива дія може бути реалізована. Але при цьому вона ніколи не втілюється. Цей стан потребує невідкладного психіатричного лікування.

Нав'язливі фобії (страхи) — порушення емоційної сфери

Нозофобія. Страх серйозно захворіти: раком (канцерофобія), СНІДом (снідофобія), страх бруду (мізофобія), мікробів (гермофобія), танатофобія (страх смерті), ін.

Агорафобії. Побоювання великого скупчення людей, відкритих просторів, залишитися самому без допомоги в незнайомому місці. Формує уникаючу поведінку. Зазвичай супроводжується панічними атаками.

Соціофобія. Страх щось робити у присутності інших (виступати, привертати увагу). Наслідком є ​​відхилення від ситуацій, у яких можна стати об'єктом уваги.

Ізольовані (прості). Інші фобії. Страх перед певними предметами та ситуаціями: страх висоти (гіпсофобія), страх закритих просторів (клаустрофобія), змій, гострих предметів, ін.

Нав'язливі дії (компульсії) – розлади рухової сфери

Полягають у непереборному бажанні здійснювати певні стереотипні дії. Супроводжуються тривожністю. Бувають із змістом або без нього.

Образні — Виконання своєрідних ритуалів, що «захищають» від біди або сприяють удачі. Взяти в поїздку плюшевого ведмедика, покласти монетку в черевик, ін.

Багаторазова перевірка чи закриті двері (при сумнівах), нав'язливе миття рук (страх забруднення). Компульсивні дії можуть займати кілька годин на день і поєднуватися з іншими порушеннями мислення або поведінки. Невиконання їх викликає у людини сильне емоційне напруження. Захисні дії можуть згодом стати самостійними нав'язливістями.

Абстрактні (прості) — не супроводжуються роздратуванням та емоційними переживаннями. До них належать безглузді стереотипні фіксовані рухи. Погладжування або намотування волосся, потирання рук, насвистування, переступання тріщин на тротуарі. Зусиллям волі можуть ненадовго припинитися, але згодом повертаються.

Причини нав'язливих станів

До нав'язливого стану схильні тривожно-недовірливі особистості, астеникі, та ті, у кого превалює субдепресивний (знижений) настрій. Можуть супроводжувати безліч психічних та соматичних розладів. Потребують діагностики з подальшим лікуванням, яке знаходяться в компетенції фахівців: психіатра, психотерапевта, невролога.

Неврози

Обсесивно-компульсивний розлад (ДКР) — невроз нав'язливих станів. Характеризується наявністю нав'язливих думок (обсесій), зазвичай тривожних, які змушують робити нав'язливі дії (компульсії). Людина відчуває гостру необхідність, у виконанні певного «ритуалу», за його переконання, нейтралізуючого або послаблюючого тривогу, викликану настирливою думкою.

ДКР не пов'язане з конкретною фобією. Це може бути будь-що: страх мікробів, пожежі, бідності, ін. Що буде проявлятися стомлюючими діями: миттям рук «до дірок», нескінченним пересуванням меблів «неправильно стоїть», перевіркою замків до знемоги, патологічного накопичення.

У будь-якому випадку обсесії та компульсії забирають чимало часу. Приносять душевний дискомфорт, складнощі у повсякденному житті, проблеми на роботі. Необхідне лікування.

Виділяють 3 типи ДКР:

1. Змішане — з явними обсесіями та компульсіями;
2. З вираженими думками та роздумами;
3. Переважно із компульсивними діями (ритуали).

Приєднання нав'язливих станів можливе при неврастенії, конверсійному (істеричному) неврозі. І тут є свої особливості, визначити які може лише фахівець. Лікування психіатричне, психотерапевтичне.

Судинні, органічні, інфекційні патології головного мозку

З біологічної точки зору в основі нав'язливостей лежать нейромедіаторні зміни, що виникають на тлі різноманітних зовнішніх факторів. Інфекцій, інтоксикацій, судинних захворювань, органічних уражень мозку. Лікування в цьому випадку спрямоване на ліквідацію основної причини, що призвела до появи обсесивно-компульсивної поведінки. У консультативному супроводі психіатра та психотерапевта.

Біполярний розлад

Хронічне психічне захворювання, що характеризується різкими зрушеннями настрої. Чергування періодів манії та депресії, які нерідко супроводжуються нав'язливими ідеями, думками, діями.

Нав'язливий стан часто спостерігається при так званій «ларвированій» депресії (прихованої), «депресії без депресії». Коли нав'язливі думки є єдиним проявом депресивної фази, а власне депресія мінімальна або взагалі може бути відсутня. У цьому може розібратися тільки лікар-психіатр при ретельному огляді, відповідно тактика лікування зовсім інша.

Епілепсія

Хронічне захворювання головного мозку, що характеризується появою спонтанних повторюющихся нападів, з особливими змінами особистості, виникаючим концентричним недоумством та психозами.

Нав'язлива поведінка, думки можуть бути одним із проявів епілепсії, як безсудомної форми нападів (потяг до крадіжки, бродяжництва, підпалів). Лікування психіатричне.

Шизофренія

Хронічний мультифакторний психічний розлад із фундаментальними порушеннями сприйняття, мислення та емоційних реакцій. Відрізняється вираженим клінічним поліморфізмом.

Нерідко супроводжується обсесивно-компульсивним розладом при уповільненому неврозоподібному та психопатоподібному перебігу шизофренії.

Для нав'язливих станів при шизофренії типово:

• безглуздість та химерність;
• відсутність боротьби з нав'язливістю;
• формальне ставлення до переживань;
• емоційна холодність.

Можливий синдром «відкритості думок», коли оточуючі «чують» ці нав'язливості, можливий елемент «зробленості» дії з боку.

Диференціювати нав'язливості при шизофренії та неврозі область компетентності лише лікаря-психіатра, або психотерапевта з базовою освітою психіатра. Лікування психіатричне.

Психопатії

Психопатії у стадії декомпенсації: патологічний стан дисгармонійності особистості. Характеризується сталістю, тотальністю, соціальною дезадаптацією. Особистісний розлад виражений настільки, що перешкоджає повноцінному життю в соціумі. Нав'язливі стани типові для видів психопатій:

• Ананкастній (обсесивно-компульсивній);
• Істеричній;
• Астенічній (залежній).

Особливості психопатій:

обсесивно-компульсивному (ананкастному) розладу особистості:

• схильність до сумнівів; надмірна обережність;
• самоперевірка, принцип «сім разів відміряй-один раз відріж»;
• періодичні нав'язливості думки та/або дії;
• тривога по дрібницях, недовірливість, невпевненість;
• поглинання деталями, впертість;
• нездоровий педантизм та перфекціонізм.

істеричної:

• егоцентричність, демонстративність;
• надмірна потреба в увазі;
• скарги мають гротескний, театралізований характер;
• викликання жалості, співчуття оточуючих.

астенічної:

• тривожність, ранимість, сумнівна;
• самокопання, потреба у турботі;
• підвищена чутливість, "мімозність".

При декомпенсації астенічної психопатії можливі нав'язливі стани, але вони мають другорядне значення (супроводжують).

При декомпенсації психопатій під впливом психогенних чинників, риси особистості загострюються до невротичного рівня. Що може проявлятися нав'язливим станом або навіть формуванням ритуалів.

Залежно від виду психопатії тактика лікування відрізнятиметься. Диференціювати розлад особистості доступно лише фахівцю з психіатричною освітою. Лікування психіатричне, психотерапевтичне.

Діагностика

Діагноз виставляється на підставі скарг, огляду, анамнезу, психіатричного обстеження, а також психологічного тестування фахівцем із вищою профільною (психіатричною) освітою. Клінічно значущими є щоденні думки та/або дії, що займають більше однієї години на добу, що порушують звичний розклад життя.

Лікування нав'язливих станів у клініці DetoxPlus

До кого звертатися з нав'язливістю? До грамотного психіатра або психотерапевта з базовою психіатричною освітою.

Клініка DetoxPlus, Київ. Експертна психіатрія, найкращі фахівці столиці, практикуючі лікарі – наукові співробітники (доктора, кандидати наук). Провідні професори в галузі психіатрії. Лікування та консультація у будь-якому форматі, комфортному для пацієнта (очно, онлайн, анонімно).